Все розпочалося 07.07.2007, коли наша Наталя Краснянська витягла на жеребкуванні солом’яну шляпку з 7 номером. Тоді слова вице-президента ФИДОФ директора Міжнародного фестивалю мистецтв «Слов’янський базар» Радіона Баса здавалися просто щирим побажанням:

«Я вітаю всіх учасників фестивалю, і хочу наголосити, що Ви вже увійшли в історію «Слов’янського базару», і хочу нагадати, що сьогодні 7.07.2007 року. Це певний знак з гори, що у  конкурсантів буде все добре. І я сподіваюсь, що пройде не багато часу - і Ви приїдете до нас зі своїми сольними концертами.»

Чи то знак з гори, чи доля, але для нашої Наталочки розпочалося все дуже чудово. Ще у перший конкурсний день юна сімнадцятирічна зіронька вийшла у фаворити конкурсу, посівши третє місце. Але Нушка зі Словенії, росіянин Родіон Роус та білорус Георгій Колдун, старший брат Дмитра Колуна, буквально дихали один одному у спину. Їх розділяло лише декілька балів. Але вся боротьба була попереду. Другий конкурсний день став вирішальним  для конкурсантів і, безумовно, більш важким, ніж перший, адже співали учасники у супроводі Національного концертного оркестру Білорусії під керівництвом Михаїла Фінберга.

Спеціально для того, щоб якнайкраще виступити з оркестром, всі учасники приїхали до Вітебську заздалегідь, і щодня репетирували. За умовами конкурсу, у другий день виконавці співають пісню композитора слов’янської країни  і однією зі слов’янських мов. Того вечора зі сцени пролунали 4 українські пісні – окрім наших представників, українські пісні обрали Тіна Нотте з Латвії та білоруска Ганна Благова. Остання, до речі, є солісткою цього ж оркестру Білорусії.

Наталя Краснянська виконала пісню «Тільки з тобою», вразивши своїм голосом не лише журі, а і весь величезний зал «Слов’янського базару». У підсумку українка набрала  158 балів, і обійшла словенку Нушку та білоруса Георгія Колдуна, які до того моменту були лідерами. У підсумку ці виконавці розділили друге місце з результатом 156 балів.

Все стало зрозумілим тоді, коли Родіон Роус з Росії набрав меньшу сумарну кількість балів, ніж Наталка. Українська делегація не приховувала своїх емоцій!

І ось юна учасниця з міста Южноукраїнську, що на Миколаївщині, стоїть перед десятками камер і під спалахами фотоапаратів, у зениті своєї слави. Вона ледь-ледь стримує сльози радості, і серце немовби хоче вирватися з грудей. Але Наталка втрималась від хвилювань і сміливо пішла на зустріч з журналістами, які вже її з нетерпінням очикували за кулісами. І тільки після всіх інтерв’ю і багатьох фотосесій Наталка дала волю емоціям, коли їй зателефонував батько: «Тато, я перемогла!», - і сльози радості покотилися по її обличчю. Але цього вже ніхто не бачив, окрім декількох близьких їй людей.

Для Першого Національного Наталка поділилася своїми планами на майбутнє. Перш за все, вона бажає вчитися, поступити у вищий учбовий заклад. Адже дівчина приїхала до Вітебську майже після випускного балу. А що буде далі? А далі - треба розвивати свій талант, брати участь в різних конкурсах. Підкорювати Київ і Москву. І хто знає, може саме Наталя Краснянська буде представляти Україну на Міжнародному Конкурсі «Євробачення», якщо не в цьому році, то , певне, в наступному. 

Гутиря Сергій зі «Слов’янського базару»